Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Баданіна В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Костіков І. Ю. Олексій Олексійнович Лаптєв (30.03.1922-03.09.2006) [Електронний ресурс] / І. Ю. Костіков, В. А. Баданіна, Л. Ф. Кучерява, Н. І. Карпенко, О. В. Тищенко // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 6. - С. 917-919. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2007_64_6_19
| 2. |
Мойсієнко І. І Білоперлинні волошки берегів Каховського водосховища: сучасний стан популяцій та заходи охорони [Електронний ресурс] / І. І Мойсієнко, В. П. Коломійчук, В. І. Діденко, І. Ю. Костіков, В. А. Баданіна, М. Я. Захарова, В. М. Овсієнко // Чорноморський ботанічний журнал. - 2014. - Т. 10, №. 3. - С. 352-357. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2014_10_3_9 Наведено відомості про сучасний стан популяцій двох видів білоперлинних волошок - Centaurea appendicata Klokov і C. konkae Klokov (секція Pseudophalolepis Klokov) - на берегах Каховського водосховища. Обидва види є надзвичайно рідкісними вузьколокальними ендеміками Нижньодніпровських пісків, що включені до Червоної книги України. Встановлено синтаксономію піщаних угруповань з їхньою участю, наведено дані популяційного характеру. Визначено фактори, які впливають на скорочення популяцій видів. Запропоновано заходи їхньої охорони.
| 3. |
Футорна О. А. Ультраструктура поверхні листків видів роду Kalanchoe Adanson (Crassulaceae) [Електронний ресурс] / О. А. Футорна, В. А. Баданіна, М. М. Гайдаржи, В. В. Нікітіна // Чорноморський ботанічний журнал. - 2017. - Т. 13, № 2. - С. 160-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2017_13_2_5
| 4. |
Баданіна В. Мікроморфологічна характеристика Sedum borissovae Balk. (Crassulaceae DC.) [Електронний ресурс] / В. Баданіна, О. Футорна, В. Березкіна, М. Яценко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2015. - Вип. 1. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_ItZ_2015_1_10
| 5. |
Футорна О. А. Ультраструктура поверхні листків Ginkgo biloba L. в умовах спеки (на прикладі м. Києва) [Електронний ресурс] / О. А. Футорна, В. А. Баданіна, І. Г. Ольшанський, О. В. Тищенко // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 51-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_7 Мета роботи - дослідити анатомо-морфологічну структуру листків Ginkgo biloba L. за умов спеки в м. Київ. Дослідження проведено на території Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Використано світлову та сканувальну електронну мікроскопію. У досліджених рослин G. biloba на території Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна листок гіпостоматичний. Адаксіальна епідерма сформована полігональними клітинами. Клітини епідермальної тканини великі (773,3 клітини на 1 мм<^>2). Зовнішні периклінальні стінки випуклі, межі між клітинами нечіткі. Рельєф поверхні колікулярний. Наявний епікутикулярний віск (представлений дрібними восковими паличками). Абаксіальна епідерма сформована основними епідермальними клітинами та клітинами продихового апарату. Основні епідермальні клітини полігональні або ізодіаметричні, мають дрібнозвивисті обриси. Зовнішні периклінальні стінки клітин епідерми випуклі та мають папіли. Епікутикулярний віск добре розвинений, представлений дрібними восковими паличками. Продихи югатопапілоцитного типу, не орієнтовані продиховою щілиною вздовж жилок листка, розташовані в зонах між провідними пучками дещо нижче від рівня основних епідермальних клітин. Кількість продихів мала (168,6 на 1 мм<^>2). Дерева G. biloba, котрі зростають у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка, характеризуються подібною мікроморфологічною структурою листкових пластинок та аналогічні за будовою епідермальної тканини рослинам з Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна. Відміни стосуються кількісних показників епідермальної тканини (у рослин з Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка потужніше розвинутий епікутикулярний віск на обох епідермах, менша кількість продихів на одиницю площі (у середньому - 165,3 на 1 мм<^>2)). Висновок: Ginkgo biloba є перспективним для використання у парковому озелененні з огляду на глобальні зміни клімату в напрямі аридизації.Мета роботи - дослідити анатомо-морфологічну структуру листків Ginkgo biloba L. за умов спеки в м. Київ. Дослідження проведено на території Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Використано світлову та сканувальну електронну мікроскопію. У досліджених рослин G. biloba на території Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна листок гіпостоматичний. Адаксіальна епідерма сформована полігональними клітинами. Клітини епідермальної тканини великі (773,3 клітини на 1 мм<^>2). Зовнішні периклінальні стінки випуклі, межі між клітинами нечіткі. Рельєф поверхні колікулярний. Наявний епікутикулярний віск (представлений дрібними восковими паличками). Абаксіальна епідерма сформована основними епідермальними клітинами та клітинами продихового апарату. Основні епідермальні клітини полігональні або ізодіаметричні, мають дрібнозвивисті обриси. Зовнішні периклінальні стінки клітин епідерми випуклі та мають папіли. Епікутикулярний віск добре розвинений, представлений дрібними восковими паличками. Продихи югатопапілоцитного типу, не орієнтовані продиховою щілиною вздовж жилок листка, розташовані в зонах між провідними пучками дещо нижче від рівня основних епідермальних клітин. Кількість продихів мала (168,6 на 1 мм<^>2). Дерева G. biloba, котрі зростають у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка, характеризуються подібною мікроморфологічною структурою листкових пластинок та аналогічні за будовою епідермальної тканини рослинам з Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна. Відміни стосуються кількісних показників епідермальної тканини (у рослин з Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка потужніше розвинутий епікутикулярний віск на обох епідермах, менша кількість продихів на одиницю площі (у середньому - 165,3 на 1 мм<^>2)). Висновок: Ginkgo biloba є перспективним для використання у парковому озелененні з огляду на глобальні зміни клімату в напрямі аридизації.
| 6. |
Демченко М. Декоративні якості інтродукованих у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна представників родини Magnoliaceae Juss [Електронний ресурс] / М. Демченко, В. Баданіна, О. Футорна, Р. Палагеча, Н. Таран // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2019. - Вип. 1. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2019_1_3
| 7. |
Баданіна В. Рослини-репеленти та ландшафти урбопросторів в умовах пандемії [Електронний ресурс] / В. Баданіна, В. Шпагін, Н. Таран // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2021. - Вип. 2. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2021_2_4
|
|
|